Книга
НАТАЛЯ ДЗЮБЕНКО-МЕЙС
Сковорода
Поеми, балади, цикли, поезії
До 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди
Рукопис
Поема “Сковорода” здобула своїх прихильників ще задовго до того, як була завершена.
Справжня, жива поезія, яка кидає виклик гострим темам та філософським питанням. Важлива частина нашої історії, актуальна і сьогодні. Книга буде цікавою кожному, хто цінує сучасну українську поезію, хто вивчає витоки та цікавиться життям мандруючого філософа - Григорія Сковороди.
«У художньому оформленні використано полотна Валерія Франчука, народного художника України, лауреата премії ім. Тараса Шевченка»
«Бо замовкла сопілка, і стерлися вже постоли, із горючих блукань залишились одні запитання. Всім так щедро давалося, та одиниці змогли роздивитися зорі в озерній краплині... звичайній».
Не нажив ні гроша, не надбав він чинів та родини, Лиш торбина книжок та вітрами протерта свитина. Від села до села. У бідняцьких злиденних хатинах Український Сократ відкривав для людини людину Сон глибокий душі перетворює серце на камінь... О, він першим збагнув, що народ прозріває на зламі Нетерпляче будив, проганяв той затьмарений сон І боров ситих демонів, ймення яких – легіон. Він учив, що людини єдине та справжнє величчя, Коли ти садівник, коли ти на землі будівничий
Нікому щастя він не обіцяв, Воно дається душам не убогим. Бо ж замисел безсмертного Творця Вимірював трудами і дорогами Людини, що шукає у пітьмі Знаки добра і промисел любові Того, хто смерть назавжди переміг Своїм високим животворними Словом.
Книга
Про збірку:
Поема «Сковорода» — унікальне явище в сучасній українській літературі. Це поетична спроба осмислити життя та творчість Григорія Сковороди — українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога, мандрівного філософа і співця — через призму сучасності. Попри численні легенди та домисли, для широкого загалу його постать досі залишається загадковою. До збірки також увійшли філософські поеми та балади. Відкрийте завісу нашого минулого через постаті Данила Галицького, Петра Калнишевського, Боудіки та інших яскравих історичних персонажей .
Про автора:
Наталя Дзюбенко-Мейс — відома українська письменниця, поетеса, лауреат премії Олеся Гончара, ви. Петра Нитченка. Автор збірок поезій «Притча про зорю», «Перепливти ріку», «День холодного сонця», «Та, що біжить по стерні», роману «Андрій Первозванний»
Автор
«У творчості Наталі Дзюбенко-Мейс відображена трагедія сучасної беззахисної України» Іван Драч
«Наталя Дзюбенко-Мейс – яскрава і сильна натура, розмаїта творча індивідуальність. Вона – майстер словотвору, світ її думок і образів несподіваний і невичерпний, як і саме життя». Микола Жулинський
«У творчості проглядається яскрава присутність духовної поезії, нове прочитання біблійних сюжетів, спроба відтворення закоренілої в тисячолітніх пластах сутності сучасної людини. В ній – широка інтелектуальна палітра, стильове новаторство, самобутність поетичної форми». В.Зінченко-Параска (Угорщина)
«Наталя Дзюбенко-Мейс — стрімкий політ над прірвою житейських незгод, здіймання з-попід чорних хмар до сонячної осяяності поетичного натхнення… І знову зануреність у важке, іноді непосильне повсякдення… Це гордий, потужний виклик чарівної вразливої жінки вагарю обставин некомфортного часу взагалі й болісним особистим проблемам зокрема. Своєю творчістю поетеса ніби рвучко повстає проти непереборності жорстоких законів життя-буття, невимушено підноситься над ними й намагається вирвати з чорного кола читацькі душі». Людмила Бараневич
«Ця жінка тендітна, але водночас і сильна, щаслива, й така, що зазнала великої трагедії втрати коханої людини.І ким би вона не була – редактором, журналістом, авторкою талановитої прози, – завжди була і залишається поетом, який не потребує співчуття і милостині, гордо несе тяжкий хрест свого покликання і своєї долі». Ніна Гнатюк
«Поезія Наталі Дзюбенко-Мейс – це духовна пластика, витончена інструменталізація і той особливий чар, який відчуваємо від вжитого часто в майже онтологічному значенні слова, де закумульовано так багато несказанного, що так і має залишитися несказанним, але тривожно присутнім в ньому». Михайло Слабошпицький
НАТАЛЯ ДЗЮБЕНКО-МЕЙС
Сковорода
Поеми, балади, цикли, поезії
До 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди
180 грн
Замовити
Кількість примірників обмежена
Книга
Замовити інші збірки автора:
Інші збірки
Андрій Первозваний
200 грн
Замовити
Інші збірки
Та, що біжить по стерні
200 грн
Замовити
Гора
Не нажив ні гроша, не надбав він чинів та родини, Лиш торбина книжок та вітрами протерта свитина. Від села до села. У бідняцьких злиденних хатинах Український Сократ відкривав для людини людину Сон глибокий душі перетворює серце на камінь... О, він першим збагнув, що народ прозріває на зламі Нетерпляче будив, проганяв той затьмарений сон І боров ситих демонів, ймення яких – легіон.
«Бо замовкла сопілка, і стерлися вже постоли, із горючих блукань залишились одні запитання. Всім так щедро давалося, та одиниці змогли роздивитися зорі в озерній краплині... звичайній».
Нікому щастя він не обіцяв, Воно дається душам не убогим. Бо ж замисел безсмертного Творця Вимірював трудами і дорогами Людини, що шукає у пітьмі Знаки добра і промисел любові Того, хто смерть назавжди переміг Своїм високим животворними Словом.